КЕЙС - ТЕХНОЛОГІЇ

 Історія виникнення кейс-технології. Зв'язок з іншими педагогічними технологіями.

Батьківщиною кейсів є США, а саме Школа бізнесу Гарвардського університету, де у 1920 р. окрім традиційних занять (лекцій, практикумів) введено в навчальний процес додаткові, які проводились у формі дискусії зі студентами з розбору конкретної, реальної ситуації.
У Західній Європі кейси почали активно використовуватися з 60-х pp. XX ст. Серед зарубіжних вчених, які активно працювали над питаннями використання кейсів можна назвати Е.Монтера, М.Лідере, М.Норфі. У вітчизняній практиці застосування кейсів знаходиться на початковому етапі розвитку. Проте плідно працюють у цьому напрямку спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю.Сурмін, А.Сидоренко, В.Лобода.
Кейс-технологія тісно пов'язана з технологіями проблемного навчання та формування критичного мислення,батьківщиною яких є також США.
Кейс-метод є методом інтерактивних технологій колективно-групової форми навчання (за О.Пометун).
Кейс-технологія інтегрує в собі форми розвивалъного навчання, включаючи процедури індивідуального, групового і колективного розвитку, формування особистих якостей учнів.
Кейс-технологія є специфічним різновидом проектної технологи. У звичайній навчальній проектній технології процес розв'язання наявної проблеми здійснюється за допомогою спільної діяльності учнів, тоді як в КТ формування проблеми і шляхів її вирішення відбувається на підставі кейса, який є одночасно і технічним завданням, і джерелом інформації для усвідомлення варіантів ефективних дій.
КТ концентрує у собі досягнення технології «створення ситуації успіху». Для неї характерна активізація учнів, стимулювання їх успіху, підкреслення досягнень учасників. Саме відчуття успіху виступає однією З головних рушійних сил технології, сприяє формуванню стійкої позитивної мотивації і нарощуванню пізнавальної активності.

 Сутність понять «кейс», «кейс-технологія»

Кейс (з лат. - казус - заплутаний випадок, ситуація) - це спеціально підготовлений навчальний матеріал, який містить структурований опис ситуацій, які запозичені з реальної практики. Учасник завжди може придумати свій неповторний варіант рішення.
Кейс-технологія - складна багатоаспектна технологія навчання, яка є специфічним різновидом дослідницької аналітичної технології. Суть технології полягає у використанні конкретних випадків (реальних ситуацій, історій, тексти яких називаються «кейсами») для спільного аналізу, обговорення або вироблення рішень учнями з певної теми навчальної дисципліни.
Цінність КТ полягає у тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми. До того ж, вдало суміщає навчальну, аналітичну і виховну діяльність, що є ефективним в реалізації сучасних завдань системи освіти.
Мета КТ - спільними зусиллями групи учнів проаналізувати ситуацію - кейс, яка має місце у реальному житті і розробити практичне її рішення; закінчення процесу - оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого в контексті поставленої проблеми.
Кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв'язаними з матеріалом, що вивчається.
Проблемні завдання відрізняються від кейсів тим, що вони мають, як правило, одне рішення і один шлях, а кейси мають багато рішень і безліч альтернативних шляхів, що приводять до нього.
Кейси, які спеціально розробляються на основі фактичного матеріалу з метою подальшого розбору на уроці, втілюють у собі наступні ідеї:

·         кейс призначений для отримання знань з питань, істина яких плюралістична, тобто немає однозначної відповіді на поставлене питання;

·         акцент навчання переноситься не на оволодіння готовим знанням, а на його вироблення, на співпрацю вчителя і учня;

·         результатом застосування є не тільки знання, але і практичні навички;

- вчитель виступає у ролі ведучого, який генерує питання, фіксує відповіді, підтримує дискусію;
- долається класичний дефект традиційного навчання, пов'язаний з «сухістю», неемоційністю викладу матеріалу - відповідним чином організоване обговорення кейса може нагадувати театральну виставу.
Застосування КТ формує в учнів такі навички:

·         аналітичні (виділяти суттєву і несуттєву інформацію, аналізувати, класифікувати, мислити'чітко і логічно);

·         практичні (вміння застосувати теоретичні знання на практиці);

·         творчі (знаходити альтернативні рішення, розв'язки);

·         комунікативні (вміння вести дискусію, переконувати, кооперуватися в групи);

·         соціальні (вміння слухати, контролювати себе, оцінювати поведінку людей).

Переваги технології:

·         можливість перевірити теорію на практиці;

·         отримання навичок роботи у команді;

·         уміння формулювати питання, аргументувати відповідь;

- розвиток системи цінностей, життєвих установок, своєрідного професійного світосприйняття;

·         розвиток самостійного мислення;

·         уміння вислуховувати і враховувати альтернативну точку зору;

- навчитися знаходити найбільш раціональне рішення поставленої проблеми.  Ознаки та види кейсів

Виділяють такі ознаки кейса:

·         бути вміло розказаною історією;

·         стосуватися важливої навчальної проблеми;

·         описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення;

·         містити конкретні порівняння;

·         надавати можливість для узагальнення висновків;

·         мати центрального героя;

·         бути оптимальним за розміром;

·         містити оптимальний обсяг інформації (з врахуванням вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів);

- давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше висновків.
За стадністю кейси поділяють на:

·         ілюстративні навчальні ситуації - на певному практичному прикладі вчать учнів алгоритму прийняття правильного рішення в певній ситуації;

·         навчальні ситуації з формулюванням проблеми - діагностування ситуації і самостійне прийняття рішення із зазначеної проблеми;

·         навчальні ситуації без формулювання проблеми (проблема чітко не виявлена) - самостійне виявлення проблеми, пошук альтернативних шляхів її вирішення з аналізом.

·         За структурою кейси поділяють на:

·         - структурований кейс - дається мінімальна кількість додаткової інформації, при роботі з ним учень" повинен застосувати певну модель, формулу; існує оптимальне рішення;

·         - великі неструктуровані кейси - інформація дається дуже докладна, в тому числі і абсолютно непотрібна, а найнеобхідніші для розбору відомості можуть бути відсутніми; учень повинен знайти такі «каверзи» і впоратися з ними;

·         - «маленькі нариси» - вони знайомлять тільки з ключовими поняттями і при їх розборі учень повинен спиратися ще й на власні знання;

·         - кейси-першовідкривачі - при розборі від учнів вимагається не тільки застосовувати вже засвоєні теоретичні знання та практичні навички, а запропонувати щось нове; учні і вчитель виступають у ролі дослідників.

 Методи кейс-технології

Метод ситуаційного аналізу дозволяє глибоко і детально дослідити реальну або імітовану ситуацію. Мета методу - спільними зусиллями групи учнів проаналізувати виникаючу ситуацію, розробити практичне рішення, закінчення процесу.
Метод інциденту (від лат. - випадок, зіткнення). Учень повинен сам відшукати потрібну інформацію для ухвалення рішення з даної проблеми. При цьому учень вчиться працювати з інформацією (повідомляти її, систематизувати, аналізувати), формувати власну позицію (або прийняти чиюсь позицію) і на підставі цього робити висновки. Пропонується таке завдання, яке містить не всі дані, які потрібні для вирішення конкретної проблеми. Наприклад, завдання може бути сформульоване таким чином: «Інтернет для молодшого школяра: плюси та мінуси».
Метод розбору кореспонденції передбачає розв'язання кейса за допомогою документів, опрацювання яких допоможе учням знайти вихід із складного положення (у тому числі документи, які не відносяться до даної проблеми, щоб учні могли вибирати потрібну інформацію). Учні отримують від учителя папки з однаковим набором документів, що відносяться до певної події, конкретної ситуації - залежно від теми і предмету; виступають у ролі осіб, які приймають рішення.
Метод інсценування. Створюється правдива ситуація у вигляді інсценування перед класом, дається можливість оцінити вчинки і поведінку учасників гри. При «розігруванні ситуацій в ролях» учасники виконують
роль так, як самі вважають за необхідне, самостійно визначаючи стратегію поведінки, сценарій, плануючи результат. Основне завдання - проявити творчі здібності до рішення несподівано виникаючих актуальних проблем.
Ігрове проектування - процес створення або вдосконалення об'єктів. Учасників можна розбити на групи, кожна з яких розроблятиме свій проект. Ігрове проектування може включати проекти різного типу: дослідницький, творчий, прогностичний, аналітичний.
Метод дискусії - обмін думками з якої-небудь реальної актуальної проблеми відповідно до правил процедури. Є групові та міжгрупові дискусії.

Алгоритм роботи над кейсом з учнями початкових класів

При вивченні навчальних дисциплін зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації, випадки з життя, у яких стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах, або піддаватись аналізу в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
Алгоритм роботи над кейсом включає такі етапи:
І.  Підготовчий етап. Учитель готує ситуацію, додаткові інформаційні матеріали, визначає місце уроку з реалізацією КТ у системі предмету.
 II. Ознайомлюючий етап.
1. Введення в ситуацію учнів. Опис ситуації. Залучення учасників до живого обговорення реальної ситуації.
2. Глосарій (з'ясування сутності ключових понять кейса).
ІІІ. Аналітичний етап.

1.     Усвідомлення і формулювання проблеми на основі інтерпретації ситуації.

2.     Виявлення причин виникнення даної проблеми.

3.     Вироблення різних способів дії в даній ситуації (варіантів вирішення проблеми).

4.     Вибір кращого рішення з опорою на аналіз позитивних і негативних наслідків кожного.