Ментальне здоров'я

Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле.

Ментальне здоров'я — це відчуття спокою, щастя та рівноваги. Воно залежить від різних чинників: економічних, екологічних, соціальних.

 5 кроків, які допоможуть потурбуватися про ментальне здоров'я дітей.

Крок 1. Режим дня та правильне харчування.

правильне харчування та режим дня.

Крок 2. Ментальне здоров'я батьків.

стан допоможе відновити нервову систему, підтримувати енергію та емоційну рівновагу.

щасливі батьки - щасливі діти. 

Крок 3. Підтримка дитини.

 Важливо, щоб з батьками дитина відчувала себе у безпеці, а дім повинен стати для неї надійною фортецею. Умовою нормального психологічного розвитку дитини є спокійна та доброзичлива атмосфера вдома. Дитина повинна знати, що батьки завжди на її боці, і навіть у ситуаціях, коли дитина неправа, вона може звернутися до них та отримати необхідну їй підтримку.

Крок 4. Допомога спеціалістів.

коли у дитини щось болить, ми звертаємось до лікаря, чи не так? Так само, якщо ми помічаємо, що є труднощі з ментальним здоров'ям дитини, необхідно звернутися до спеціалістів. 

Крок 5. Щоденна турбота про ментальне здоров'я дитини.

Турбота про ментальне здоров'я - це щоденна праця. Це такий саме обов'язок, як і щодня нагодувати дитину. Тому ми не раз у місяць згадуємо, що потрібно поцікавитесь емоційним станом дитини, а щодня робимо маленькі кроки, які обов'язково дадуть свої плоди.

Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Для цього можна використовувати ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії. 

Добіркою із десяти ігор поділилося Міністерство охорони здоров’я України.

·         Гра “Видихнути хмару”: Під час цієї гри дитині потрібно уявити, що вона вдихає хмару і видихає її з певним звуком (наприклад, з грозою та блискавкою). На вдиху – розкрити руки, у такий спосіб показуючи розмір хмари, що вдихає дитина. На видиху – створити певний звук і зводити руки, ніби хмара зменшується, аж поки долоні не з’єднаються, як у ляск. Під час гри можна також тупотіти ногами;

·         “Собаки”: спочатку дитина й дорослі, які поруч, можуть “перетворитися” на лагідних песиків, що махають хвостиками. Потім – на злих собак та почати гарчати одне на одного. Наприкінці, заспокоївшись, знову стати добрими песиками;

·         “Докричатися до Місяця”: у цій вправі, за можливості, варто використати голос у повну силу. Уявити, що треба закричати так гучно, щоби почули на Місяці;

·         “Мішок для крику”: це схожа вправа до попередньої, адже тут теж потрібно використовувати голос. За реквізит можна обрати полотняну торбинку, наволочку, стакан чи коробку (щось одне) і кричати в якийсь із предметів усі свої образи (звуки, слова, речення). Закінчивши, потрібно зав’язати чи закрити свій “мішок для крику”;

·         “Подушковий бій”: можна боротися подушками, але зважати на розміри приміщення та інші предмети;

·         “Пружина”: спочатку потрібно присісти та міцно обійняти коліна. Із цієї пози треба швидко вистрибнути якомога вище, як пружина. Повторити кілька разів;

·         “Здути з місця”: дмухати одне на одного, ніби хочете здути когось із місця;

·         “Борці сумо”: можна засунути під одяг подушку і штовхатись, як борці в сумо;

·         “Каляки-маляки”: тут не треба малювати щось конкретне, а просто водити рукою по папері, стиснувши в кулаці олівець чи фломастер. Сам папір можна також порвати на дрібненькі частини й потім скласти з них якийсь колаж;

  “Гострі пазурі”: можна уявити себе тиграми чи пантерами, які випускають пазурі й захищаються. Заспокоївшись, знову “перетворитися” на людину.